Барселона гуде людьми.
Серед темних і прохолодних вулиць Готичного квараталу з задертими догори головамии і фотоапаратами проходжаються туристи, там спокійно, якщо порівнювати із гамірною всім відомою вулицею La Rambla, яка от-от вийде з берегів через нескінченний потік щось постійно купуючих людей. Вздовж усієї набережної, від вітряного Port OIlimpic і до статуї Колумба навколо тебе проносяться велосипедисти, скейтери, роллери та бігуни, а зробивши кілька кроків далі від моря всередину Barcelonetta, наткнетешся на натовпи молоді, що випивають і галасують по маленьких cerveceria-ях та приїжджих, які полюють на паельї по старих ресторанчиках цього колись рибацького району. В автентичній La Gracia місцеві заполонили всі площі, перемовляючись між собою та п"ючи перед обідом! каву, а в El Raval, де закінчується туристична неспинносвяткуюча частина міста і зустрічаються (чорно?)робочі, іммігрантами та схожі на наркоторговців перехожі, нехотячи згадуєш атмосферу фільму Biutiful. Навколо базарів сновигають жіночки з сумками-холодильниками на колесах, бо в супермакетах мало хто закупляжється продуктами, а в закритих від ока непроїжджих вуличках діти ганяють м"яча.
Тому що ж ще як не людей фотографувати у великому туристичному місті, де всі визначні місця вже давно бачила на фото у чужих стрічках чи путівниках.